26 квітня - це найтрагічніша дата в історії нашого народу. Адже цього дня 1986 року сталася жахлива подія - вибух атомного реактора на Чорнобильській АЕС. Цей трагічний випадок старалися замовчати перед світом, але страшна радіація, яку вітер поніс на північ, стурбувала шведські, фінські та норвезькі урядові кола, які почали бити тривогу і ставити запитання Москві. Проте відповіді на них не було ще два з половиною дні. Не знали про катастрофу і люди в Україні, які вийшли в Києві на першотравневу демонстрацію, відпочивали з дітьми на природі, садили картоплю на городах. Пам'ять знову і знову повертається до тієї страшної дати. В нашому навному закладі відбувся тиждень присвячений пам’яті трагедії на ЧАЕС.
Протягом тижня з 22.04-29.04. в ліцеї пройшли виховні години «Чорна пам’ять Чорнобиля», уроки- бесіди « Вплив радіації на систему орнагів людини», «Вплив людини та її діяльність на екосистему», тематична виставка книг «Чорнобиль. Його уроків людство не забуде», випуск стіннівок « Спогади про Чорнобиль», перегляд документальних фільмів про Чорнобиль, лінійка – реквієм.
Подай у душі доброго вогню —
Хай воскресає світ животворящий,
Хай до нащадків озоветься пращур,
Хай древній рід збере свою рідню.
Очисть від скверни воду нам і кров,
Хай доля нас завчасно не займає...
Пошли нам, Боже, згоду і любов…
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорбот¬ним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.
«Мирний атом» став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго...
Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страш¬ної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.
