Чорнобиль... Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер - зі смертю, скаліченими долями, з табличками біля криниці: "Пити воду - заборонено". Радіація. Здавна чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними місцями відпочинку, лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки до жахливої ночі 1986 року.
Відтоді ця земля почала називатися "зоною". Мертві чорнобильські села… Ми відчуваємо їхнє застережливе мовчання, відчуваємо небезпеку, що принишкла у траві, воді, деревах. Земля залишилася без своїх господарів,
залишилися самотніми подвір’я, стара груша, стежки…
Радіація - це пустка, страх, смерть. Проте люди ще живуть і працюють на забруднених радіонуклідами територіях, ходять в школу і садки діти. Жахлива правда сьогодення. Але в першу чергу 26 квітня, в страшний день аварії на ЧАЕС ми згадуємо всіх тих , хто віддав своє життя за наше з вами майбутнє.
У нашому навчальному закладі відбулися виховні годині , бесіди, лінійка-реквієм, присвячені трагедії на ЧАЕС.
Подай у душі доброго вогню —
Хай воскресає світ животворящий,
Хай до нащадків озоветься пращур,
Хай древній рід збере свою рідню.
Очисть від скверни воду нам і кров,
Хай доля нас завчасно не займає...
Пошли нам, Боже, згоду і любов
