Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна, пам'ятаємо, що ця трагедія була такою масштабною через те, що ми не мали своєї держави. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації, які не потакали йому, а дали рішучу відповідь. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
Їх прийняла війна, лишивши списки
загиблих у праведнім бою,
застигли в тузі обеліски,
в гранітнім каміннім строю.
Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань. Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації. Ми сьогодні в скорботі й з великою шаною вдячністю згадуємо Героїв, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками, котрі подарували нам цю Перемогу.
Напередодні цього великого свята в нашому ліцеї відбулись виховні години , урочиста лінійка та зустріч з випускниками закладу, які сьогодні захищають нашу землю від ворога на сході України.
