Ми пам'ятаємо

День пам'яті та скорботи

   22 червня 1941 року в порушення Радянсько-німецького пакту про ненапад Німеччина почала війну проти Радянського Союзу — на фронті шириною 3 тисячі кілометрів чотири групи армій загальною чисельністю 157 дивізій і 12 бригад розгорнули наступ в трьох напрямках. Цього ж дня війну СРСР оголосили Італія і Румунія. 

    Після того, як в 1933 році канцлером Німеччини став Адольф Гітлер, а наступного — його Націонал-соціалістська партія здобула всю повноту влади в країні, ідея розширення життєвого простору для німців стала домінуючою у зовнішній політиці нацистів. У 1936 році в порушення Версальського договору і Локарнських угод німецькі війська зайняли Рейнську область, в 1938-у — приєднали Австрію, яка стала однією із земель Німецької імперії, в 1939-у — окупували і розчленували Чехословаччину.

   Всі намагання Британії і Франції "замирити" Гітлера виявились марними — жодна з цих агресій не зустріла серйозної протидії з боку світових держав і 5 січня 1939 року Німеччина заявила претензії на "вільне місто" Данциг (нині — Гданськ), 23 березня змусила Литву передати їй Клайпедський край (Мемель), а 1 вересня того ж рокунапала на Польщу, що стало початком Другої Світової війни. Для нейтралізації можливого втручання СРСР, 23 серпня 1939 року Німеччина підписала з ним Пакт про ненапад і секретний протокол по переділу польської території. 17 вересня 1939 року радянські війська почалиокупацію Польщі і за 12 днів практично без боїв вийшли на Західний Буг і Сян. Наступного дня, 28 вересня, між СРСР і Німеччиною був підписаний Договір про дружбу і кордони, який викреслив Польщу з карти Європи.

В 1940 році Німеччина захопила Данію, Норвегію, Бельгію, Люксембург і Нідерланди; 22 червня капітуювала Франція і рівно через місяць почалась розробка плану «Барбаросса» — стрімкої наступальної операції за участі Румунії та Фінляндії проти СРСР для захоплення її європейської частини до лінії Архангельськ — Астрахань. Згідно із задумом це мало примусити Великобританію, єдину країну, яка не лише не капітулювала, але й вела активні бойові дії, визнати гегемонію Німеччини в Європі.

   22 червня 1941 року о 3 годині 15 хвилин після артилерійської і авіаційної підготовки німецькі війська перейшли кордон СРСР. Через 45 хвилин міністр іноземних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп вручив радянському послу в Берліні ноту про оголошення війни, а ще через півтори години німецький посол в Берліні зробив аналогічну заяву міністру закордонних справ В'ячеславу Молотову. Того ж дня війну СРСР оголосили Італія і Румунія, наступного — Словаччина, 25 червня — Фінляндія, а 27 червня — Угорщина.

   Сталін ніяк не хотів повірити в те, що Гітлер наважився атакувати першим. «Батько народів» вважав, що це всього лиш провокації німців, за допомогою яких вони хотіли розладнати плани радянського командування та зірвати терміни початку сталінського наступу, а тому наказував своїм військам не реагувати на німецькі обстріли, «не відкривати вогонь» і «не піддаватися на провокації».  Перший день воєнних дій на Південно-Західному фронті ще не окреслив майбутньої трагедії радянської групи армій. Запеклі бої 22 червня зав’язалися на перемишльському укріп районі, а також e смузі 6-ї радянської армії генерала І. Музиченка, яка утримувала 170-кілометровий фронт від м. Христинополя (зараз м. Червоноград) до м. Радимна. До вечора 22 червня 1941 р. в Москві остаточно переконалися, що це справжня війна, адже вермахт прорвався на радянську територію на 35-50 км. Основний удар німецької 1-ї танкової групи та 6-ї піхотної армії був спрямований на «Сокальський кордон» (межу Львівської та Волинської областей). Радянські війська концентрувалися на південний захід від місця прориву противника на Львівському «балконі». Тільки тоді було вирішено реалізувати плани наступу на захід, розроблені перед тим. Незважаючи на ситуацію на фронтах, ввечері 22 червня 1941 р. нарком оборони С. Тимошенко надіслав командувачам фронтів директиву, в якій постановив, щоб до 23-24 червня спланованими і зосередженими ударами ліквідувати два угрупування противника, і таким чином перейти в наступ на територію Польщі для подальшого просування в Європу.

    Німецькі війська на захід від Львова просувалися доволі повільно, подолавши 100 км за тиждень і досягнувши столиці Галичини тільки 30 червня 1941 р. Натомість на північний схід від Львова вермахт уже за тиждень боїв подолав 300 км і вийшов у район старого польсько-радянського кордону.

    Дезорганізація і хаос серед радянських військ, спричинені несподіваним німецьким бліцкригом та неадекватністю наказів радянського командування, призвели врешті-решт до катастрофи Південно-Західного фронту Червоної армії та окупації території України військами Третього Рейху і його союзниками. 

  В умовах воєнно-політичної кризи сталінський режим здійснював керівництво країною своїми репресивними, тоталітарними методами. Про це свідчать надзвичайно жорстокі накази Сталіна № 270 від 16 серпня 1941 р. і № 227 від 28 липня 1942 р. «Ні кроку назад», які нерідко прирікали на загибель цілі з’єднання.

22 липня 1942 р. після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області гітлерівці остаточно окупували всю територію Української РСР.

Сподівання західних українців на те, що з приходом сюди німців і відступом більшовиків для них настане покращення, не справдилися. Хоча військові підрозділи ОУН на початку війни разом з німцями вели боротьбу проти Червоної армії, Гітлер і думки не мав про те, що Україна може стати самостійною державою. Це особливо стало ясним, коли проголошена ОУН(б) у Львові 30 червня 1941 р. Українська держава була швидко зліквідована, а ініціаторів прийняття Акта про незалежність України – С. Бандеру і Я. Стецька – було запроторено до концентраційного табору Заксенгаузен.

По всій Україні встановлювався окупаційний режим

Захопивши Україну, німці розчленували її на окремі частини:

1. Буковина, Одеська та Ізмаїльська області, частина Вінницької та Миколаївської областей були віддані Румунії. Ці землі отримали назву «Трансністрія».
2. Східна Галичина разом з польськими територіями ввійшла до складу окремого генерал-губернаторства з центром у Кракові.
3. Більшість українських земель увійшла до складу Рейхскомісаріату – «Україна» на чолі з фанатичним нацистом, катом українського народу Е.Кохом. Це адміністративне утворення включало 63,6 % всіє території України, його центр був у Рівному.
4. Прифронтові області (Чернігівська, Сумська, Харківська області, Донбас і територія Криму) підпорядковувалися військовому командуванню.

   Відповідно до «теорії расової винятковості німецької нації» українці підлягали масовому знищенню. Справжній геноцид здійснювався проти єврейського народу.

  Україна вкрилася концтаборами, тюрмами, гето. Практично в кожному українському місті був свій «Бабин Яр»: за роки окупації в Бабиному Яру в Києві загинуло понад 220 тис., в Дробицькому Яру в Харкові – понад 60 тис., в Янівському концтаборі у Львові – понад 160 тис. людей. А всього в Україні в період окупації було вбито 3,9 млн. мирного населення і 1,3 млн. військовополонених.

 Гітлерівці грабували матеріальні і людські ресурси України. Один із найвищих керівників гітлерівського рейху Геринг цинічно заявляв: «Ми зайняли най родючіші землі України. Там, на Україні, є все: яйця, масло, пшениця, сало і в такій кількості, яку важко собі уявити. Ми маємо зрозуміти, що все це відтепер і навіки – наше, німецьке!». До Німеччини вивозилися продовольство, обладнання, сировина, коштовності, чорноземи, а також робоча сила. З України на примусові роботи до Німеччини було вивезено 2,4 млн. чоловік.

  І хоч окупаційний режим відзначався винятковою жорстокістю, але він виявився неефективним, бо не забезпечив покори українського народу. Навпаки, нацистський “новий порядок” викликав масовий рух Опору в Україні.

 

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ВІДЕО

Україна у Другій Світовій війні https://www.youtube.com/watch?v=eqVNUF-Pg9s

Між Гітлером і Сталіним https://www.youtube.com/watch?v=KQHu4KRdv-M

Україна у Другій світовій війні. Ціна перемоги. https://www.youtube.com/watch?v=xHGI6IwrC-o

Внесок України у Перемогу   https://www.youtube.com/watch?v=YxUCo2XRp-A

План Барбаросса. Напад Німеччини на СРСР.https://www.youtube.com/watch?v=NzMgiK6X2SA

ХУДОЖНІ УКРАЇНСЬКІ ФІЛЬМИ ПРО ВІЙНУ

Той, хто пройшов крізь вогоньhttp://https://www.youtube.com/watch?v=SyyGEXsniro

Нескорений http://https://www.youtube.com/watch?v=NENah9oEiek

Жива https://www.youtube.com/watch?v=WGVVM7GNKgY

Далекий постріл https://www.youtube.com/watch?v=wwKMXR-hxCo

Танк https://www.youtube.com/watch?v=yaIe7_sobGY